Пухлини сечового міхура

Пухлини сечового міхура

Пухлини сечового міхура

Як часто зустрічаються пухлини сечового міхура і чому вони виникають?

І доброякісні, і злоякісні пухлини сечового міхура складають 4 відсотки від усіх пухлин взагалі. Питання про причини виникнення пухлин сечового міхура залишається досі нез’ясованим повністю. Відомо, що пухлини сечового міхура нерідко виникають у людей, зайнятих у виробництві анілінових фарб. Однак, у більшості хворих контакту до хвороби з речовинами, що утворюються в циклі виготовлення анілінових барвників, не відзначається.

Захворюванню сприяє також куріння, зловживання фенацетином, а також лікування циклофосфамідом.

Відомо, що у людей з раком сечового міхура, в сечі міститься значно більше ендогенних канцерогенів — канцерогенів, що утворюються в організмі людини. До таких канцерогенів відносяться продукти розпаду деяких амінокислот. Існує зв’язок між паразитарним захворюванням — шистозоматозом і виникненням раку. Ця хвороба зустрічається найчастіше в Африці і країнах Близького Сходу.

Найчастіше пухлини сечового міхура виникають у чоловіків.

Які бувають пухлини сечового міхура?

Існують пухлини, що виникають з самого поверхневого шару стінки — з епітелію, а також пухлини, що виникають з інших тканин, зокрема із сполучної (фіброми, фіброміксоми, гемангіоми, лейоміоми та ін.). Пухлини розділяють на доброякісні та злоякісні. До перших відносяться аденоми, ендометріозних пухлини, феохромоцитоми. Умовно до цієї групи відносяться папіломи. Останні нерідко поводяться як початкові стадії раку.

До злоякісних пухлин відноситься рак і саркоми. Найбільш часто виникає перехідно-клітинний рак.

Як виявляється рак сечового міхура?

Найбільш частою ознакою пухлин сечового міхура є виділення крові з сечею (гематурія). Зазвичай з’являється кров без видимих ​​причин, на тлі нормального самопочуття. Тривати гематурія може кілька годин, після чого може припинятися, а потім виникати заново. Іноді, кількість втрачається крові не велика і гематурія визначається тільки за даними клінічного аналізу сечі.

На жаль, поява крові в сечі може бути вже ознакою запущеної пухлини.

Проростаючи в стінку сечового міхура, рак викликає порушення діяльності цього органу, що проявляється появою болів під час сечовипускання або постійно. Посилюються болі в кінці сечовипускання. При запущеному раку болі постійні, болісні, віддають в промежину, в область лобка, задній прохід, у чоловіків — в мошонку.

При розпаді пухлини приєднується інфекція, яка викликає явища циститу.

Пухлина може закупорювати вхід сечоводу в сечовий міхур. В результаті цього виникає порушення відтоку сечі, розширення сечоводів, мисок нирок. Може розвиватися пієлонефрит, а при тривалому перебігу — гидронефроз і виключення функції нирки.

Рак сечового міхура поширюється по лімфатичних і кровоносних судинах в інші органи, викликаючи їх поразка.

Діагностика

Основним методом діагностики пухлин сечового міхура, в тому числі і раку, є цистоскопія — ендоскопічне дослідження. Через сечовипускальний канал вводиться тонка металева трубка, через яку проводять огляд сечового міхура. Також проводиться дослідження осаду сечі, в якому можна виявити ракові клітини. Дослідження пухлини до операції проводять за допомогою спеціального цистоскопу.

Під час дослідження береться шматочок тканини.

Велике значення в діагностиці грають рентгенологічні дослідження. Контрастні речовини вводяться внутрішньовенно, після чого виконують знімки сечового міхура, на яких може визначатися пухлина. Контрастні речовини можуть вводитися і через сечовипускальний канал.

Лікування

Основним методом лікування пухлин сечового міхура, в тому числі і раку, є оперативне втручання. Як додаткові методи використовується хіміотерапія, променева терапія. Невеликі доброякісні пухлини видаляють за допомогою ендоскопічної техніки. При неможливості такого видалення виконують операції через розрізи в надлобковій області.

Видалення повністю або частково сечового міхура проводять при раку. При повному видаленні сечового міхура, сечоводи вшивають в передню черевну стінку. За допомогою спеціальних мішків, що прикріплюються до місць виведення сечоводів, проводиться догляд.

Променева терапія і хіміотерапія дозволяють поліпшити результати хірургічного лікування, а при запущених пухлинах, іноді дозволяють стабілізувати стан.

Нагадуємо вам, що жодна стаття або сайт не зможуть поставити правильний діагноз. Потрібна консультація лікаря!

Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!