Гепатит D

Гепатит D

Гепатит D

Гепатит D відноситься до парентеральним гепатитам і відрізняється від всіх інших з даної групи агресивним перебігом і несприятливим прогнозом.

Етіологія і патогенез

Збудник гепатиту D був відкритий в 1977 році. До цього часу вважалося, що даний вірус є новою модифікацією збудника гепатиту В, проте при більш детальному дослідженні з’ясувалися досить великі відмінності в структурі нового вірусу, і з’явилися підстави стверджувати про існування якісно нового збудника, що викликає новий вид гепатиту. Особливістю формування вірусного гепатиту D є те, що захворювання розвивається на тлі наявних маркерів вірусного гепатиту В. Це необхідна умова для реплікації вірусу. Тому гепатит D самостійною патологією не є. Вірус гепатиту D за своєю структурою унікальний, знаходиться в проміжному положенні між традиційними вірусними частинками і віроіди, нуклеїнові кислоти яких не захищені нуклеокапсидом.

Незважаючи на те, що вірус гепатиту D не здатний до самостійного реплікації, він дуже стійкий до великих перепадів температур, впливу фізичних факторів; здатний довгий час не инактивироваться в навколишньому середовищі.

Джерела інфекції – інфіковані вірусним гепатитом В особи, в асоціації з яких циркулює вірус гепатиту Д. Механізми і шляхи передачі не відрізняються від таких у інших парентеральних гепатитів. Наявна залежність захворювання від вірусного гепатиту В в чому обумовлює схожість з ним гепатиту Д в плані патогенезу та клініки. Однак є відомості, що вірус гепатиту Д має більший тропізм до гепатоцитах і робить на них пряме, а не опосередкований вплив.

Цим мотивується більш агресивна, ніж у вірусного гепатиту В, клінічна картина і менш сприятливий прогноз.

Клініка вірусного гепатиту Д

Інкубаційний період вірусного гепатиту D становить близько 2 місяців. Фазовість течії ідентична такій у вірусного гепатиту В, однак клінічні прояви більш виражені. Уже в переджовтяничний період хворі пред’являють великий спектр скарг: від вираженої слабкості й відсутності апетиту до мігруючих артралгій і фебрілітет. Завжди є досить інтенсивні болі в правому підребер’ї, що невластиво для вірусного гепатиту В, а також прогресуюча гепатомегалія.

Разом з тим тривалість переджовтяничний період не перевищує 4-5 днів. Зі стартом жовтяниці суб’єктивного поліпшення загального стану не настає. Навпаки, інтоксикація наростає, зберігається фебрілітет, артралгії. Біохімічні показники крові чітко вказують на синдром цитолізу.

Характерно підвищення показника тимолової проби (при вірусному гепатиті В її показники залишаються в нормі на всьому протязі хвороби). У класичному варіанті вірусний гепатит D триває в середньому 3 місяці.

Прогноз

Прогноз завжди серйозний зважаючи на високу смертності від розвивається гострої печінкової недостатності, обумовленої масивним некрозом гепатоцитів. Одужання при адекватному і своєчасному лікуванні настає приблизно у ¾ хворих. Прогноз погіршується при розвитку клініки вірусного гепатиту D на тлі загострення хронічного вірусного гепатиту В. Смертельні випадки пов’язані з фульмінантні плином вірусного гепатиту D, при якому гостра печінкова недостатність розвивається за лічені дні.

Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!