Бронхіт

Бронхіт

Бронхіт

Гострий бронхіт

Головною причиною гострого бронхіту часто є охолодження, що супроводжується проникненням в бронхи патогенних мікроорганізмів.

Зазвичай гострого бронхіту передують повторні, погано ліковані запальні захворювання верхніх дихальних шляхів, у тому числі трахеїти. Цьому спосіб­ствуют грип, деякі професійні шкідливості (вдихання газів і парів), а також куріння.

При гострому бронхіті слизова оболонка бронхів набухає внаслідок посиленого кровонаповнення (гіпер­мія), що характерно для запального процесу. У просвіт бронхів виділяється слиз, що також є однією з ознак запалення. Ексудат спочатку буває серозним, а потім стає слизисто-гнійним.

При гострому бронхіті глибоких органічних змін не спостерігається.

Симптоми гострого бронхіту

Симптоми гострого бронхіту. Хворого турбує насамперед сильний, іноді болючий кашель, спочатку сухий, а пізніше з виділенням слизової або слизисто-гнійної мокроти. Так як гострий бронхіт — запальне захворювання, то може підвищуватися температура тіла (частіше помірно), іноді гострий бронхіт протікає з нормальною температурою.

Турбує загальне нездужання.

При аускультації легень спочатку відзначаються сухі, а потім вологі хрипи (крупно-, середньо- і мелкопузир­чатие). Гострий бронхіт добре піддається лікуванню і при сприятливих обставинах (своєчасно розпочате лікування, загальна хороший стан організму) заканчи­ється одужанням протягом 2—3 тижні.

Лікування гострого бронхіту

Лікування гострого бронхіту. Гострий бронхіт, особливо з нездужанням і підвищенням температури тіла, краще лікувати в умовах стаціонару або вдома при дотриманні хворим постільного режиму. З раціону виключають горя­чие страви, продукти, що подразнюють слизову оболонку. Хворий бронхітом повинен уникати спиртних напоїв. Доцільно радити хворому пити підігріте моло­ко з боржомі або питною содою (гідро карбонат натрію).

Велике значення має антибіотик о-терапія. Тривалість лікування антибіотика­ми — до 3 тижнів (препарати пеніциліну по 600 тисяч— 800000 ОД, стрептоміцину по 0,5 г, олеандомицина фосфат до 1 000 000 ОД на добу). При непереносимості антибіотиків призначають сульфаніламідні препарати всередину (етазол, сульфадиметоксин).

Найчастіше обмежуються призначенням амидопирина або ацетилсаліцилової кислоти. При сильному сухому кашлі показані препарати кодеїну (по 0,015 г 2—3 рази на день).

На межлопаточное простір і верхню частину грудини ставлять гірчичники (відволікаючий засіб), банки. При вологому кашлі для кращого відходження мокроти дають відхаркувальну мікстуру.

Профілактика гострого бронхіту

Профілактика гострого бронхіту. Полягає в загартовуванні організму шляхом щоденних водних процедур, систематичних занять фізкультурою; велике значення має своєчасне ле­чення гострих респіраторних захворювань, а також активна санація при захворюваннях вуха, горла, носа (запалення зовнішнього слухового проходу, фарингіт, гайморит і т. д.). Профілактичні заходи включають також охорону праці на підприємствах хімічної та гірничорудної про­мисловості та ін.

Важливою ланкою профілактики гострого бронхіту є боротьба з курінням і зловживанням спиртними напоями.

Хронічний бронхіт

Найчастіше хронічний бронхіт є наслідком гострого, лікування якого починалося несвоєчасно і не було доведено до кінця. При несвоєчасно розпочатому лікуванні в тих випадках, коли хворий не виконує розпоряджень лікаря, у осіб, ослаблених попередніми важкими хронічними захворюваннями, гострий бронхіт також може перейти в хронічний. Велика небезпека переходу гострого бронхіту в хронічний у маленьких дітей та осіб старечого віку (після 75 років). Гострий бронхіт легше перейде в хронічний і в тих випадках, коли хворі продовжують курити і піддаватися віз­дії того чи іншого шкідливого виробничого фак­тора (охолодження, шкідливі пари, гази і т.д.).

При хро­ническом бронхіті спостерігається дифузне прогресуючим­ющее запалення бронхів, можуть наступити деякі структурні зміни: витончення стінок бронхів, розширення їх просвіту.

Симптоми хронічного бронхіту

Симптоми хронічного бронхіту. Характеризується насамперед затяжним кашлем з виділенням більшої або меншої кількості слизової або слизисто-гнійної мокроти. Кашель посилюється вранці, посилення кашлю пов’язано з курінням, а також впливом згаданих виробниц­дарських шкідливостей.

При загостренні хронічного брон­хіта температура тіла може помірно підвищуватися. При аускультації хворого відзначаються розсіяні сухі і вологі хрипи. Хронічний бронхіт може ускладнювати­ся рядом патологічних станів, найчастіше вогнищевою пневмонією (бронхопневмонія), бронхоектазами, Емфі­земой легенів і т. п. Для попередження ускладнень важливо своєчасно здійснювати весь комплекс лікувальних заходів: інгаляції, фізіотерапія, відсмоктування мок­роти і промивання бронхів.

Лікування хронічного бронхіту

Лікування хронічного бронхіту. При лікуванні хронічного бронхіту потрібно враховувати, що страждаючі їм хворі переносять хворобу «на ногах». У кращому випадку вони періодично звертають­ся в поліклініку.

Однак, як вже говорилося вище, хронічний бронхіт загрожує серйозними ускладненнями, тому кожен медичний працівник повинен роз’яснювати хворому необхідність систематичного лікування.

Лікування хронічного бронхіту проводиться за принци­пам лікування гострої форми цього захворювання (мається на увазі лікування загострень). Доцільно санаторно-курортне лікування (Крим, Чорноморське узбережжя Кавказу). Необхідно виключити вплив шкідливих факто­рів навколишнього середовища.

Догляд. Полягає в тому, щоб оберігати хворого від охолоджень, при сильному кашлі давати «пом’якшувальну» питво, при відхаркуванні мокротиння збирати її у спеці­альні плювальниці.

Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!